Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (16) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Карпінець Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Карпінець Л. Вплив бріофітного покриву на умови едафотопу породних відвалів Червоноградського гірничопромислового комплексу [Електронний ресурс] / Л. Карпінець, О. Лобачевська, В. Баранов // Вісник Львівського університету. Сер. : Біологічна. - 2014. - Вип. 65. - С. 255-265. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2014_65_29 Досліджено домінантні бріофітні угруповання на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового комплексу. Визначено видовий склад мохоподібних, їх життєві стратегії, способи розмноження. Проаналізовано біоморфну та екологічну структури бріофітних угруповань залежно від експозицій на териконах. Встановлено участь мохового покриву в регенераційних процесах на шахтних відвалах унаслідок покращення мікрокліматичних та едафічних умов техногенних субстратів. | ||
| 2. | 
Карпінець Л. Вплив бріофітів на вміст макроелементів та органічного вуглецю у техноземах відвалів Червоноградського гірничопромислового комплексу [Електронний ресурс] / Л. Карпінець, О. Лобачевська, В. Баранов // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2014. - Вип. 3. - С. 52-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2014_3_9 Досліджено участь мохового покриву, а саме домінантних видів бріофітних угруповань, зокрема Polytrichum piliferum Hedw., P. juniperinum Hedw., Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid. та Brachythecium glareosum (Bruch ex Spruce) Schimp. у процесах ренатуралізації едафотопу породних відвалів Червоноградського гірничопромислового комплексу як середовища, трансформованого внаслідок видобутку вугілля. Відзначено збільшення вмісту К, Na, P і Ca у субстраті під моховими дернинами, порівняно зі субстратом без рослин моху, незалежно від положення їх місцезростання на усіх проаналізованих відвалах. За незначної кількості фосфору в техноземі бріофіти можуть нагромаджувати його у 52 рази більше порівняно з субстратом без мохових дернин. Вміст калію в рослинах мохів максимально у 34 рази перевищував його кількість в оголеному техноземі. Результати досліджень засвідчують, що вміст кальцію був найбільшим, а фосфору - найменшим, як в субстратах відвалів, так і в рослинах мохоподібних. Таким чином, бріофіти здатні нагромаджувати біофільні елементи в гаметофіті та змінювати склад технозему під ним. На досліджуваних відвалах вміст органічного вуглецю в оголеному субстраті, порівняно із техноземом під моховим покривом, знижувався в 1,5 - 3,0 рази. Показано, що моховий покрив, сприяючи збагаченню субстратів відвалів органічним вуглецем та біофільними елементами, впливає на первинні процеси грунтоутворення. | ||
| 3. | 
Лобачевська О. Фенотипна пластичність моху Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid. в умовах техногенно трансформованого середовища [Електронний ресурс] / О. Лобачевська, І. Бойко, Л. Карпінець // Біологічні студії. - 2014. - Т. 8, № 3-4. - С. 137-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2014_8_3-4_15 Проаналізовано особливості змін морфологічної та статевої структури дернин, сезонної динаміки вмісту пігментів фотосинтезу та фотохімічної активності ізольованих хлоропластів моху Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid. за умов техногенного середовища: рекультивованого терикону шахти "Надія" (м. Соснівка) Червоноградського гірничопромислового району і ПАТ "Миколаївцемент" (Львівська обл.). Установлено, що збільшення облистненості пагонів та індексу листкової поверхні сприяють водозбереженню у дернинах і є одним із механізмів фотозахисту пігментної системи моху. Дослідження особливостей сезонної варіабельності фотохімічної активності хлоропластів і кількісного та якісного складу фотосинтетичних пігментів (хлорофілів, каротиноїдів, феофітинів) і загального вмісту антоціанів надало змогу з'ясувати багаторівневі аспекти адаптивної стратегії C. purpureus за несприятливих мікрокліматичних та едафічних умов техногенного середовища. | ||
| 4. | 
Карпінець Л. Використання інтерактивних та інформаційно-комунікативних технологій у навчанні іноземних мов як передумова розвитку творчої особистості [Електронний ресурс] / Л. Карпінець // Молодь і ринок. - 2012. - № 6. - С. 118-122 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2012_6_30 Розкрито питання використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні іноземних мов. Зроблено висновок, що інформаційні технології сприяють розвитку пізнавальних навичок, успішному орієнтуванню в інформаційному просторі, формуванню незалежної точки зору, розвитку послідовного творчого мислення, комунікативних навичок, тобто формуванню соціалізованої людини, яка не лише пристосована до сучасних умов життя, але й здатна змінювати світ на краще. | ||
| 5. |
Карпінець Л. Вплив мохів на мікрокліматичні умови едафотопів породних відвалів і їхні адаптаційні реакції [Електронний ресурс] / Л. Карпінець, О. Лобачевська, В. Баранов // Біологічні студії. - 2016. - Т. 10, № 3-4. - С. 119-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2016_10_3-4_12 Досліджено вплив бріофітного покриву на водний і температурний режими техносубстратів породних відвалів. Установлено, що влітку вміст вологи у субстраті під моховою дерниною підвищувався, а температура здебільшого була нижчою, порівняно з техноземом без мохового покриву. Водний режим субстрату на досліджуваних ділянках залежав від положення на відвалі, а також від ступеня його заростання вищими судинними рослинами. Відзначено, що під впливом негативних факторів трансформованого середовища (високих температур, інтенсивності освітлення та дефіциту вологи) вміст фенольних сполук, вільного проліну і розчинних цукрів у гаметофіті мохів підвищувався. У мінливих умовах існування механізми захисту мохів реалізувалися, насамперед, завдяки активному синтезу вільного проліну та фенолів. Виявлено, що кількість вуглеводів у тканинах рослин змінювалася з незначною різницею: ймовірно, їх дія компенсувалася завдяки іншим біологічно активним сполукам (наприклад, вільного проліну). Вміст імінокислоти у рослинах Ceratodon purpureus залежав як від водно-температурного режиму у субстраті, так і від інших стресових абіотичних чинників середовища. Установлено, що вміст фенольних сполук був найбільшим на терасі відвалу Центральної збагачувальної фабрики за умов високої температури технозему та значного впливу сонячного світла. | ||
| 6. |
Синявський Ю. Вплив регуляторів росту на посівну якість насіння та біохімічні показники проростків Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng [Електронний ресурс] / Ю. Синявський, М. Гузь, В. Баранов, С. Теглівець, Л. Карпінець // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 74. - С. 201-208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_74_26 Висвітлено історичні аспекти інтродукції в Україну та біологічні особливості метасеквої гліптостробоподібної. Показано, що регулятори росту рослин різної природи і гіберелова та бурштинова кислоти, емістим C, івін, агростимулін, трептолем, вермісол, фульвогумін (гумат калію), циркон, епін і позитивно впливали тією чи іншою мірою на схожість насіння, вміст пігментів фотосинтезу й білка у проростках Metasequoia glyptostroboides. Схожість насіння на 21-шу добу проростання змінювалась у межах 97 - 109 % до контролю за дії емістиму C і трептолему та 115 - 136 % - за дії інших регуляторів росту. Вміст хлорофілів був майже на рівні контролю за дії епіну, трептолему та бурштинової кислоти і збільшувався за впливу гіберелової кислоти, вермісолу, фульвогуміну й меншою мірою і агростимуліну, тоді як вміст каротиноїдів у всіх варіантах спостерігали на рівні контролю. Вміст білка знижувався до 80 % за дії гіберелової кислоти, до 117 % зростав за дії івіну, інші регулятори росту підвищували його вміст до 141 - 185 %. | ||
| 7. |
Карпінець Л. Вміст загального нітрогену і важких металів у гаметофіті мохів та поверхневому шарі техногенного субстрату шахтних відвалів [Електронний ресурс] / Л. Карпінець, О. Лобачевська, В. Баранов, С. Дяків, С. Гнатуш // Біологічні студії. - 2017. - Т. 11, № 1. - С. 101-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2017_11_1_13 Досліджено вплив бріоугруповань на хімічний склад техногенних субстратів породних відвалів. Установлено, що на шахтних відвалах вміст загального нітрогену під мохоподібними перевищував його вміст у субстраті без рослин. Виявлено, що мікрокліматичні умови на території відвалів впливали на нагромадження нітрогену: за умовє значної інтенсивності сонячної радіації та дефіциту вологи вміст біогенного елемента знижувався. Поселяючись на антропогенно трансформованих територіях, моховий покрив впливає на перебіг сукцесійних процесів і сприяє їх ренатуралізації: позитивним чином впливає на збагачення поверхневого шару біогенними елементами, зокрема нітрогеном, та, акумулюючи важкі метали, вилучає їх із біогеохімічного циклу, внаслідок чого зменшується токсичність субстрату. Нагромадження мохами полютантів у значних кількостях підтверджує їх роль як інформативних індикаторів забруднення середовища. | ||
| 8. | 
Карпінець Л. І. Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району [Електронний ресурс] / Л. І. Карпінець, О. В. Лобачевська, Р. Р. Соханьчак // Український ботанічний журнал. - 2017. - Т. 74, № 2. - С. 154-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2017_74_2_6 Досліджено стійкі бріофітні угруповання на території породних відвалів Червоноградського гірничопромислового району та визначено їх ранг як епігейних бріосинузій. Здійснено аналіз структури та складу мохового покриву регіону досліджень. Визначено флористичний склад угруповань, особливості еколого-ценотичної диференціації бріофлори, проективне покриття та життєві форми мохоподібних. Встановлено, що у біоморфологічній структурі мохоподібних переважають види з життєвими формами дернина та плетиво, серед екоморф - геліофіти, мезофіти й ксеромезофіти, а також епігеї з помітною часткою інцертофілів. Результати географічного аналізу свідчать про те, що досліджувана бріофлора є бореальною (13 видів, 65 %). Помітна частка бореальних видів мохів і значне поширення космополітів, у порівнянні із зональною рослинністю, зумовлені високим ступенем антропогенної трансформації території видобутку вугілля. | ||
| 9. | 
Макогоненко С. Ю. Вплив Стимпо і Регопланту на ріст, вміст пігментів фотосинтезу і білку у проростків ріпаку за росту на техноземах [Електронний ресурс] / С. Ю. Макогоненко, В. І. Баранов, Л. І. Карпінець. // Проблеми екологічної біотехнології. - 2018. - № 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/peb_2018_1_7 | ||
| 10. | 
Бешлей С. В. Підбір стійких рослин для біотичного етапу рекультивації відвалу центральної збагачувальної фабрики "Червоноградська" (Львівська обл.) [Електронний ресурс] / С. В. Бешлей, Р. Р. Соханьчак, В. І. Баранов, Л. І. Карпінець // Наукові записки Державного природознавчого музею. - 2019. - Вип. 35. - С. 83-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzdpm_2019_35_11 Проаналізовано властивості субстрату та мікрокліматичні умови на різних елементах мезорельєфу відвалу Центральної збагачувальної фабрики "Червоноградська". Найбільш несприятливі умови для поселення та росту рослин виявлені на вершині та терасах відвалу, що зумовлено високою інтенсивністю освітлення, температурою, значним вмістом важких металів та актуальною кислотністю. Показано, що перспективними видами для використання під час біотичного етапу рекультивації для терас відвалів є Pinus sylvestris L. Для схилів рекомендовано використовувати багаторічні трав'яні рудеральні види рослин, зокрема Calamagrostis epigeios (L.) Roth та Sorghum halepense (L.) Pers. Для основ та мікропонижень відвалів із достатньою зволоженістю пропонується використовувати Petasites hibridus L і Phragmites australis Cav. Trin. ex Steud. Основними вимогами до рослин-фіторекультивантів на нерекультивованих відвалах має бути їх висока ремедіаційна здатність та приналежність за екологічними групами до геліофітів, термофілів, ацидофілів, оліготрофів і ксеромезофітів.Проаналізовано властивості субстрату та мікрокліматичні умови на різних елементах мезорельєфу відвалу Центральної збагачувальної фабрики "Червоноградська". Найбільш несприятливі умови для поселення та росту рослин виявлені на вершині та терасах відвалу, що зумовлено високою інтенсивністю освітлення, температурою, значним вмістом важких металів та актуальною кислотністю. Показано, що перспективними видами для використання під час біотичного етапу рекультивації для терас відвалів є Pinus sylvestris L. Для схилів рекомендовано використовувати багаторічні трав'яні рудеральні види рослин, зокрема Calamagrostis epigeios (L.) Roth та Sorghum halepense (L.) Pers. Для основ та мікропонижень відвалів із достатньою зволоженістю пропонується використовувати Petasites hibridus L і Phragmites australis Cav. Trin. ex Steud. Основними вимогами до рослин-фіторекультивантів на нерекультивованих відвалах має бути їх висока ремедіаційна здатність та приналежність за екологічними групами до геліофітів, термофілів, ацидофілів, оліготрофів і ксеромезофітів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |